- рись
- [рис']
-с'і, ор. -с':у, р. мн. -сеий
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
рись
Смотреть что такое "рись" в других словарях:
рись — 1 іменник жіночого роду, істота рись 2 іменник жіночого роду швидкий алюр … Орфографічний словник української мови
рись — I і, ж. Великий хижий ссавець родини кошачих із дуже гострим зором. II і, ж. 1) Швидкий алюр, середній між галопом і ступою. •• На рися/х риссю. 2) перен., розм. Про швидкий біг людини … Український тлумачний словник
Ётёрись посодз — Глухое крыльцо коми пермяцкого крестьянского дома (1, 2). (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь
клус — у, ч. 1) Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись (див. рись II). 2) у знач. присл. клу/са, клу/сом. Середнім бігом між галопом і кроком; риссю. || розм. Бігом … Український тлумачний словник
рисистий — а, е. Який має швидку рись (див. рись II) (про коней). || На якому займаються виведенням рисаків … Український тлумачний словник
ристь — і, ж., заст. Рись (див. рись II). •• У соба/чу ристь жарт. дуже прудко … Український тлумачний словник
рисячий — а, е. Прикм. до рись I. || Такий, як у рисі, який нагадує чим небудь рись. || Зробл. із шкури рисі … Український тлумачний словник
рысь — I I, род. п. и – животное lуnх , укр. рись, блр. рыся, др. русск., сербск. цслав. рысь, болг. рис, сербохорв. ри̏с, род. ри̏са, словен. rȋs м. рысь , rȋsa, ж. – то же, чеш., слвц. rуs м., польск. rys м. Связано с чеш. rysy, rysavy рыжеватый ,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Прорись — ж. устар. Копия рисунка или чертежа на прозрачной бумаге. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Ярослав Стаховский (StEX) — Стаховский Ярослав Полное имя Стаховский Ярослав Сергеевич Дата рождения 12 мая 1980 (29 лет) Место рождения Киев, Украина Страны … Википедия
